Сьогодні закінчив читати цікавий цикл романів , на читання якого я витратив приблизно 10 безсонних ночей.Дивний збіг чині, але в циклі 10 романів .Приблизно 7 тис сторінок , може нать більше ...
Стоп , я ж навіть не розповів про шо - читав.Недавно я читав в Вікіпедії про темне фентезі , там і натрапив на статтю про Глена Кука і його цикл "Чорний загін" , ясна річ книгу найти нереально в крамницях міста , довелося шукати в Інтернеті .Та і там знайшов не зовсім те , що шукав , виявляється на жаль українського перекладу немає.В принципі як завжди..Ну що ж почав читати на російській ..
Ну здавалося роман , такий собі звичайний . простий загін найманців , виконують роботу , нічого особливого .. Ну як заведено вони би мали стати на сторону добра , і перемогти зло , і був би хеппі енд .Ба ні , вони не ангели , і добру вони не служать ,вони обрали службу силам Зла , іон не гребують ніякими методами задля досягнення мети .Доволі незвично адже у всій тій продукції , що нам дають Добро завжди торжествує, ми звикли до такого , і вже наперед знаєм чим кінчиться фільм чи книга.Але не тут то було. Загін не розбирає способи виконання цілей , не вибирає засобів .Все як в реальному житті , в тому якому живемо ми , а не в тому образ якого нам так нав'язують.Зло бореться зі Злом , надзвичайно цікаве подання , видно , що автор намагався зробити якомога більшу схожість із нашим життям .Та всерівно , поринаючи в роман можна побачити багато такого , що вже давно втрачене в нашому світі , прикладом того є досить дивна дружба двох магів Одноокого і Гобліна , які весь час роблять , один одному якісь пакості над якими сміється весь загін , кохання яке виникає між літописцем загону Каркуном і Леді - таємничою володаркою Темної імперії , відданості бійців загону його ідеалам .Всі ці почуття щирі , безкорисливі , хоч часто за них доводиться дорого розплачуватися, але всерівно герої залишаються їм вірні . Життя триває всі старіють , хтось йде , хтось приходить , тільки дух загону лишається , за весь роман загін раз 5 був на гранні знищення , але 7-10 чоловік , що залишалися в живих , раз за разом його відроджувати ....
Ці 7 титсяч сторінок , на 2 неділі немов забрали мене в інший світ , я немов був разом із Чорною Гвардією Хатовара у всіх їхніх походах , битвах , пригодах і веселих гульбищах.Та все колись має закінчитися , ніщо не вічне , прийшов і кінець роману , прочитавши останню сторінку , і попрощавшись з останнім із членів загону яких зустрів на сторінках 1-ї книги , тепер вже Капітаном : Каркуном , я відчув якийсь дивний сум на душі , немов я втратив якусь частину себе , немов втратив декількох друзів разом із якими було цікаво , з якими я немов пройшов безліч доріг , проплив купу рік і морів ....
Колись я читав , що хороша книга може стати другом , разом з нею ми можем поринути в дивний світ на її сторінках.Коли я був малим я дійсно так і робив, ставши більш дорослим я перестав поринати в книжковий світ і думав , що я вже ніколи туди не повернусь , але я помилявся , я зміг ......
Та повернення далося мені не легко , мене весь час не покидає думка , що якась частина мене
пішла в небуття , немов я щось втратив .За все доводиться платити , і я заплатив свою ціну .... це суворий закон життя , але по інакшому бути і не може , було би по іншому воно було би сіре і нецікаве , а так .... воно того варте.....
Немає коментарів:
Дописати коментар