- Ну от, капітане Сторне, кого кого, а тебе я точно не очікував зустріти в нашому місці.
- Мілорд думаю, ви й так все про мене знаєте, і нічим не здивовані.
- Так, знаю, і навіть багато більше. Допустим знаю, що твоя лісова пані була спалена на вогні буквально вчора, а лісовий замок імперці знищили кілька тижні тому вбивши їх короля і твого батька.
Сторн зненацька відчув як земля йде йому з під ніг. Усі ці роки, він тримався лиш завдяки вірі, що десь там є дівчина яка його чекає, і яка розуміє всі його біди і переживання. А тут, ще і дядько з королем загинули.В один момент його світ, який він плекав всі ці роки було розтоптано,і знищено.
Андре пройшов до невеличкої шафи, дістав звідти фшляку вина і чарку.
- На випий трохи солдате. Знаю, болить, і може навіть ніколи й не перестане боліти. Проте ти мені потрібен в загоні.
- Ну і навіщо, я вам здався мілорде? Імперець ізгой, втомлений і зневірений у всьому?
- Ти був капітаном, навіть командував солдатами про осаді.Мав купу роботи.От з цього і почнеш, тренування новобранців, робота з паперами загону.Заодно і сам підтягнешся, мені ти потрібен таким як був 10 років назад, а не та, розвалюха, що зараз. А тепер марш в арсенал Четвертої Вежі, отримаєш обладунки, зброю і стилос.
Наступні кілька місяців були для Сторна немов ковток іншого життя. Так він був завантажений роботою по саме горло : новобранці яких довелося ганяти, тут він з сумом підмітив, що в імперську армії були більш високі вимоги до новобранців, а в армію вільного міста брали всіх кого попало, хоч і капітан Андре намагався брати якомога кращих, але всерівно загін лучників які він тренував був далеко не ідеальним. Також капітан не збрехав, роботи з паперами було дійсно багато, і інколи йому доводилося сидіти до самого ранку аби якомусь із загонів варти вчасно було виплачено гроші чи видано нове спорядження. Не забував Сторн і про себе, він бігав, підятгувався і стріляв на рівні з усіма. Також йому вдалося домовитися із капітаном мечників про кілька тренувань. Потроху він почав втягуватися в таке життя, та і роботи з паперами поменшало, так як йому вдалося переконати Капітана ввести в кожному загоні писаря який би проводив аналіз потреб загону, і слідкував матеріальним і грошовим забезпеченням. Хоч фактично він нічого нового і не придумав, а скопіював інтендантську службу з імперської. Та служба інтендантів та імперська підготовка для лучників не минула без уваги містян тай самих солдатів, його стали вважати основним новатором армії вільного міста. Одного разу Сторна було викликано в міську ратушу на таємне засідання міських патриціїв.
Петляючи вулицями міста Сторн і Андре повільно йшли в ратушу. За ці кілька місяців командир лучників і розвідників та його помічник встигли здружитися. Сторну якраз не вистачало людини яка б його підтримала, а Андре якраз і зміг весь час відволікати його від гірких роздумів як не роботою, так буйними гуляннями по всьому місту. Якось так, і вийшло, що обидва командира стали поважати один одного, і потроху здружилися.
- Як думаєш, чого нас покликали?
- А хто його знає, тих патриціїв, можуть і вигнати з міста, а можуть і озолотити. Ніколи не знаєш чого від них очікувати.
Тут до них підійшла закутана в сіре фігура.
- Прошу пани за мною, я вас проведу до старійшин міста.
- Ну хоч прийом поки нормальний,це вже радує - промовив Андре.
За мить вони пройшли у простору залу, в якій сиділо 12 людей. Міська рада яка правила вільним містом ось уже 200 років. І між іншим правила мудро і обережно розсудливо маневруючи між Імперією та Варварськими королівствами.
- Лорд лейтенант Адре, та сотник Сторн шавновне паньство прибули, - оголосив чоловік в сірому плащі.
- Ну, що ж, - промовив один із патриціїв,- ось і наші герої, Сторн і Андре, один екс-імперський капітан, інший бувший торговець. Люди які змінюють нашу армію.Ви знаєте чого ви тут?
- Ні ваша світлосте, - сказав Сторн.
- Так слухайте, згідно едикту 12 про міську оборону, в світлі минулих подій вам обом доручається формування армії вільного міста яка буде обороняти наші території, поза містом.
- Шановні але ж у нас є купу фортів на кордонах міста.
- Можливо ви не чули, але королівство Волонт запалало в громадянській війні. Кілька прикордонних міст попросилося нас про захист, ми не змогли відмовити, але нам потрібна армія, яка зможе виконати нашу обіцянку.
- Але це не можливо, сформувати армію за кілька тижнів, тим більше в пару тисяч чоловік.В нас нема ні людей ні ресурсів, - стиха промовив Андре.
- Завдяки реформам Сторна у нас є надійне тилове забезпечення для всіх загонів міської варти.Ви обоє розгорнете таке і для нової армії міста. Міські шпигуни прекрасно справляться і під командою Годрика.
- А хто буде командувати армією міста?
- Ви шановні, тільки ви, від цього моменту, ви в прямому розпорядження міської ради.Ну, і ще поки я не забув, Андре тепер ви Легат Першої Армії Вільного Міста, а ви Сторн - префект цієї армії. У вашому розпорядженні буде половина міської варти. Думаєм на кістяк армії цього вистачить. А тепер шановні, думаю вам пора йти, так як роботи у вас немало....
Немає коментарів:
Дописати коментар