Давно я нічого не писав, вирішив було взагалі забити на свій блог, не було часу, тай вже вийшов з депресії під впливом якої написав більшість дописів. І нать та людина яка ввела мене в депресію нарешті зробила те, що я від неї так чекав - вибачилася, але то все таке , тепер уже давно минуле, від якого в мене лишилося пару шрамів на серці та душі, як би не було я то вже пережив. І навіть вдячний їй за ту науку, так я чуть не помер , але ж не помер, можливо й став більшим егоїстом, але в сьогоднішньому світі я так бачу інакше ніяк не можна.
Та мова мала йти не про це, далеко не про це. З часом я й сам того не помічаючи перейшов у віртуальний світ, кожного дня почав проводити з мережах бозна скільки часу. Ніби чисто випадково там я знайшов пару цікавих співрозмовників, на яких мені не жаль було витрачати свій час, всерівно вгробив би його якось інакше. Чого я тільки від них не начитався , різні життя, різні долі , різні емоційні стани , до декого я почуваю щиру симпатію, дехто просто відійшов з кола мого спілкування , воно й на краще, не варто витрачати час на людей яким то просто так потрібно було для приколу. Так ось , саме по собі віртуальне спілкування , в певній мірі зараз стало схожим на реальне , тому й якщо уважно читати повідомлення людини , то по них можна багато взнати про її емоційний стан , характер , переживання. Трішки понишпоривши по її сторінці, записах , коментарях до фото, та і сторінках кращих друзів , фотках з ними, можна скласти доволі детальний портрет людини яка тебе цікавить. А коли ви з нею переписуєтеся досить довгий час, то це взагалі . невеличкий аналіз і все вона перед тобою мов на долонях, відкрито майже все, на цій стадії дуже важливо їй підігравати , робити вигляд такого веселого друга , який все розуміє, може підтримати, можливо інколи зіграти такого дурника, в принципі таке може кожен , і все ти немов отримуєш ключі від її душі. Далі все залежить від того , що ти хоч робити, на мою думку не варто з людини якось прикалуватися , адже вона тобі довіряє , якщо не все то досить багато зі свого життя, тай ти за той час можеш до неї сильно прив'язатися.
Це я так немов би вивів певну систему для себе, за якою збирав інфу про людей, складав в уяві їх портрети. За той рік ця схема показала себе досить дієвою.І от сьогодні я трохи дозволив собі побавитися , спокійно переступити межу, хоча все було і так ясно за пару годин до того. Питання навіщо це мені було потрібно? Можливо просто погратися? Та ні , я хотів, щоб та людина на мене визвірилася, гарно обізлилася ,послала куди подалі , і взагалі не згадувала.
Чому так? Та тільки тому, що в мене вже подібне було , і я сам того не хотівши мучив декого майже півроку.Тоді мені на то було якось пофіг - тай можна би було сказати, що зараз також, але не в цьому випадку , я за той час прив'язався до цієї людини , якщо вона така в реалі як і в мережі то це взагалі би було реальна круть. Але то все відійшло на 2-й план...
Я просто не хочу повторення минулого, тай лізти в чуже життя, а певно,що не вийде.
Ну його нафіг, що буде то буде - але минуле не повториться