Інколи доля підкидає цікаві речі, події чи людей. Так само було, і зі мною в той час коли я поступив на 1 курс, та поселився в гуртожиток. Тоді, ще в хлопців у моїй кімнаті був звичай дарувати один одному подарунки на день народження.Старі добрі часи які тепер вже так далеко.Але я трохи відволікаюся, так от, на моє ДН хлопці мені подарували дві книги Марка Леві а саме : Перший день та Першу ніч. Не знаю, як тоді вийшло, та вони думали, що, то фантастика яку я так люблю читати. Ну, що ж, вийшла помилка, але приємна помилка, адже вони тим познайомили мене з чудовим автором. Дві книги, я ухитрився прочитати за ніч, після святкування. Книги тоді дуже сподобалися, але важко сприймалися, так як в них йшлося про старших людей, а де мені молодому віриться, що старші люди здатні на такі карколомні та неймовірні пригоди. Та ось якось так непомітно пройшло вже 5 років від того, і я вирішив знов перечитати ті книги, а, що як сприймуться по іншому, а, що як знайду нові деталі, які завжди знаходяться при кількох читаннях.
І чи то я став якийсь трохи інший, чи може кілька років додали якоїсь життєвої мудрості. Дійсно, сприймається зовсім інакше. Якось починаєш розуміти, що і в старшому віці люди в душі так само залишаються романтиками, рвуться в карколомні пригоди, що середній вік, то зовсім не привід сидіти на своїх роботах чи домах, адже світ приховує стільки таємниць, які варто розгадати, стільки всього за яке варто боротися. І в першу чергу за любов, хтось скаже, ха, любов, пережитки юності, вона давно мертва, давно похована в меркантильних інтересах. Та Марк Леві для таких підготував майстерну відповідь, яку ми бачимо в долях Кейри та Андріана, які втративши одне одного в далекій молодості, мало не змарнували свій шанс на щастя, вже в більш зрілому віці.
Кохання, пригоди, великі таємниці, здається я пишу про роман з героями життя яких тільки починається, та ні, я пишу якраз про роман Марка Леві, письменник майстерно доводить, що, і люди в старшому віці, мають і любов, і віру в себе, і готові йти проти долі, готові разом виступити проти цілого світу, аби довести, що ось ми, і ось наші мрії та відкриття які варті вашої уваги, і плювати ми хотіли, що нам вже далеко за 30, бо в душах ми, ще й досі молоді й енергійні люди якими були ви колись, але на відміну від вас ми готові й далі йти за мрією, і в наших душах та серцях вогонь не згас, ба більше не згасне ніколи!
Якось так ці дві книги я сприймаю зараз в свої 22 роки, в час коли юність вже добігає кінця й доросле життя так тихо й непомітно входить в двері моєї душі. Можливо пройде час, і зміниться моє сприйняття даних книг, проте вони однозначно варті того, аби їх прочитати в будь якому віці.
Немає коментарів:
Дописати коментар