Мандрівка на Гуркало

Вчорашня мандрівка була досить символічною, адже ми нарешті дійшли на Гуркало з другої спроби))). Минулого року ми вирішили дерися гирлом річки, але поплутали річки, і як виявилося дерлися кілька годин не тією річкою. Та й цей раз починався не досить гладко. Почалося усе з того, що всі плани пішли шкереберть тому що ми чекали маршрутку з півгодини і як наслідок пропустили електричку, якою початково планувалося їхати. Та це, не відбило бажання їхати, ми навпаки вирішили, що цього разу обов'язково дійдемо до водоспаду.
Кілька годин електричкою до Стрия, а далі маршруткою до села Дубина а саме до повороту на Корчин. Ну а тоді година піша мандрівка до села і по селу. Саме село цікаве тим, що в ньому є досить багато цікавих будинків з дерева та дерев'яна церква Церква св. Кузьми і Дем'яна 1824 року побудови. Цього разу ми не стали нікуди звертати та кілька разів перепитували місцевих, чи вірно ми йдемо, і ось десь так за півтори дві години від того як ми вийшли з автобуса ну дорогу ми дійшли до Гуркала.
Сам водоспад виглядає досить чарівно, хоч і не є такий великий чи повноводний. На фото я бачив, що в ньому набагато більше води але навіть такий до якого ми прийшли він виглядав чарівно та ніжно. Коло водоспаду було кілька груп відпочивальників з малими дітьми. Як на диво, для наших людей, коло водоспаду майже не було сміття, а також, коло входу на невеличку галявинку за якою він знаходився стояла табличка з інформаційним знаком.
Побувши з годинку на водоспаді, та по обідавши ми вирушили назад, проте вирішили йти до Верхнього Синьовидного не через Дубину а на пряму.До слова Верхнє Синьовидне також цікаве містечко, але ми вже якось чи не мали сил чи бажання прогулятися та сівши в маршрутку втомлені та задоволення попрямували до Львова.
Ось такий вийшов початок осіннього сезону мандрівок по цікавим місцях нашої країни.